Мойша приходить з школи та радісно повідомляє татові:
— Тату, а я тепер не єврей! Ми анкети заповнювали, так я написав, що - українець.
— Українець, кажеш ... Ну-ну. Ти в школу на машині їздив? Тепер будеш, як всі українці, на трамваї.
Дитина до мами:
— Мам .... я - українець.
— Ти раніше, що на обід їв? Курку? Тепер будеш, як всі українці, картоплю.
Вже без колишньої радості до діда:
— ... [Аналогічно] ...
— Ти раніше на кишенькові витрати скільки отримував? Десть гривень? Тепер - 50 копійок.
І ось родина всідається за стіл, дорослі приймаються за курку, перед Мойшею - картопля. Дорослі посміхаються, переморгуються і запитують у овіяної смутком і мовчазної дитини:
— Ну то, як воно бути українцем?
— От тільки півгодини, як я українець, а вже як я вас - жидів - ненавиджу!