Жарти про євреїв

Найпопулярніші жарти в цій категорії

Рабинович повернувся з турпоїздки по Франції.
— Ну як там у Парижі? Розповідайте.
— Ну що вам сказати? Пам’ятаєте, в Жоріка на кухні висіла Джоконда?
— Пам’ятаємо, звичайно.
— Так от, тепер вона — в Луврі.

0 0

Чекаючи на гостей Рабинович попереджає жінку:
— Святковий сервіз можеш поставити на стіл, а срібні ложечки не подавай.
— Яшо, невже ти думаєш, що гості можуть їх украсти?
— Ні, Саро, я таки думаю, що вони їх можуть упізнати.

2 0

Зустрічаються два одеських адвокати:
— Борисе Мойсейович, як вам ведеться? Як робота?
— Ну що тобі сказати, Миша? Ґвалтують, грабують, вбивають… Таки жити можна!

0 0

— Рабинович! Ви ухилялись від сплати податків так, як це в суді розповідав прокурор?
— Зовсім ні. Але його схема дуже навіть заслуговує на увагу…

2 0

У жидівській казці Ребе Гуд відбирав гроші в багатих і роздавав їх бідним, під невеличкий відсоток.

0 0

— Коли мій Сьома грає на скріпці, я завжди плачу.
— Аналогічна історія. Правда, мій Боря грає на біржі, але також — самі сльози.

0 1

— Ви звідки?
— З Ізраїлю.
— О, тоді вам дуже сподобається цей сир.
— Чому?
— На нього 30% знижка.

0 0

— Ой, Сарочко, я таки вирішив, що більше ніколи не буду з тобою сваритися!
— Ні, ви лише погляньте на нього, “він вирішив”… А ти мене спитав?!

0 0

— Роза Мойсеївно, скільки вам років?
— Та таки щороку по-різному!

0 0

Жиди — найоптимістичніший народ у світі: вони ще не знають якого розміру в них виросте, а вже обрізають.

0 0

— Фімо, навіщо ти взяв новий пакетик чаю?
— Та на старому вже ниточка обірвалась.
— А що ж таке, вже рук немає пришити?

0 0

— Абраме, я вже таки голову собі зламала! У Рабиновичів весілля, а в Шнеерзонов похорони. Й усе в один день. Таки шо ми вибираємо?
— Похорони.
— Чому?
— Усе те ж таки, тільки без подарунків.

0 0

— Фіро Марківна, вчора в кишені Моні я знайшла труси… Сьогодні ліфчик…
— Сарочко, не роби шторм… Чекай, коли він шубу принесе!

0 0

— Фімо, що ти будеш на вечерю?
— Поклади мені ось цей шматочок білої риби.
— Але ж це сало!?
— Саро, а я що, запитую, як зветься ця риба?

0 0

— Рабинович, вчора у театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всі на неї озиралися. У неї грип?
— Ні, у неї нове плаття!

0 0

Сара каже своєму чоловікові:
— Абрам, нам потрібно купити штори в ванну, напроти гуртожиток, молоді хлопці можуть підглядати.
— Навіщо робити зайві витрати? Вони тебе побачать і самі куплять штори!

2 0

Ваня ти мені приснився в еротичному сні.
І що там, люба, я тобі витворяв?
Ти прийшов і все зіпсував

0 0

Пам’ятник на одеському цвинтарі. На плиті пароського мармуру великими золотими літерами вибито:
“Яків мойсейович рабинович”
І трохи нижче — маленькими літерами:
“Своїй дружині — Сарі”.

0 0

Кац, який щойно отримав зарплату, каже бухгалтеру:
— Ви мені недодали 20 гривень!
— Усе правильно, зате минулого разу вам дали на 20 гривен більше, чому ж ви тоді мовчали?
— Бо якщо ви помилились одного разу, на це ще можна заплющити очі, але два рази — це вже занадто!

0 0

В одеській школі учні пишуть твір на тему “Якби я мав мільйон, на що б я його витратив? ”. Коли до кінця уроку залишається десять хвилин, Моня Рабинович підіймає руку. Вчителька запитує:
— Моню, що ти хочеш?
— Розо Марківна, а можна додати ще сто тисяч?

0 0