Сидять біля хати два стареньких діди. Розповідали один одному усілякі небилиці, анекдоти, та й почали молодість згадувати:
— Ех, куме, а було ж, що я за молодих літ і воза зі снопами підіймав.
— Брешете!
— А давайте заб'ємося, що не брешу.
Та й поспорили.
— Програли ви, куме, бо я таки підіймав того воза. Підіймав, підіймав, та й не підняв...