Старий аксакал після ситної вечері й чарки чачі покликав до себе свого старшого сина. Той, здоровий хлопчина, ввійшов і став біля стінки.
— Синку, — почав аксакал, — зараз я розкажу тобі одну мудрість, якій навчили мене гори. Вона має допомогти в житті тобі й твоїм братам. Щоб ви допомагали один одному й не сварились.
— Кажи, батьку! — вигукнув син. — Я слухаю тебе дуже уважно!
— Візьми ось ту хмизинку й зламай її, сину, — сказав батько.
Син виконав батьків наказ.
— А тепер візьми десять хмизинок і зламай їх, сину, — знову сказав батько.
Син схопив хмизинки й легко зламав їх.
— А тепер найголовніше, синку, — підняв палець батько. — Візьми он ту в’язанку хмизу й зламай її.
Син узяв в’язанку, напружив усі м’язи, силувався-силувався, і з великим трудом таки зламав усю в’язанку.
— Вай, синку, ну що тобі сказати, — засмутився батько. — Мудрість гір не для тебе. Йди! Дурним родився — дурним і помреш!
0