Йде горбатий вночі по кладовищу. Раптом звідкись лунає громовий голос:
— Мужик, ти горбатий?
— Так.
— Нє, мужик, ти не горбатий!
Він прибігає додому, дивиться — а горб зник. Чоловік дзвонить своєму кривому другу і ділиться радістю:
— Знаєш, на кладовищі якийсь чарівний голос завівся. Лікує. Мені ось тільки що горб прибрав зі спини.
Кульгавий, звісно, йде на кладовище. Йде по кладовищу, чує голос:
— Мужик, ти горбатий?
— Ні, я кульгавий.
— Нє, мужик, ти горбатий!