Пізно вночі дзвонить телефон. Дружина бере слухавку. — Люба моя, це я. Йду додому. Я не надто затримуюсь? — Ні, коханий. — А можна, зі мною прийдуть п’ятеро моїх друзів? — Можна, коханий. — Ми посидимо, щось вип’ємо. — Звичайно, коханий. Чоловік раптом замовкає, а далі каже: — Вибачте, я, мабуть, не туди подзвонив.
Пізно вночі дзвонить телефон. Дружина бере слухавку.
— Люба моя, це я. Йду додому. Я не надто затримуюсь?
— Ні, коханий.
— А можна, зі мною прийдуть п’ятеро моїх друзів?
— Можна, коханий.
— Ми посидимо, щось вип’ємо.
— Звичайно, коханий.
Чоловік раптом замовкає, а далі каже:
— Вибачте, я, мабуть, не туди подзвонив.