У родині помирає теща. У кімнаті наглухо зашторені вікна, панує напівтемрява і тиша. Зібралися родичі, біля голови стоїть зять. У якийсь момент сонячне проміння проникає через щілину у шторі і падає на обличчя вмираючої. Жінка відкриває очі, зітхає і каже: — Господи, добре-то як! — Мамо, не відволікайтеся, - каже зять.
У родині помирає теща. У кімнаті наглухо зашторені вікна, панує напівтемрява і тиша. Зібралися родичі, біля голови стоїть зять. У якийсь момент сонячне проміння проникає через щілину у шторі і падає на обличчя вмираючої. Жінка відкриває очі, зітхає і каже:
— Господи, добре-то як!
— Мамо, не відволікайтеся, - каже зять.