жарти

жарти

У нічному купе потягу чоловік і жінка. Познайомились, розговорились. Щоби якось провести час, жінка почала розповідати притчу:
"Пішов король на війну. Залишив свою доньку на вірного слугу й наказав йому виконувати всі її прохання. Пригрозив: якщо що — відрубає голову. Настала ніч. Принцеса кличе слугу в спальню. Слуга заходить. Принцеса гола на ліжку:
— Мені зимно!
Слуга знайшов у спальні покривало, накрив її й пішов. Наступної ночі — та ж ситуяція, та покривала в спальні немає. Слуга здирає з вікон штори й укриває принцесу. На третю ніч і штор не було, довелося слузі зняти з себе одяг і вкрити принцесу.
Тут закінчується війна й повертається король:
— Що ж, доповідай, служе, як ти виконував свої обов’язки?
— Я виконав усі побажання принцеси.
— А ти що скажеш, доню?
— Він не виконав жодного мого бажання!
— Тоді, готуйся, служе, завтра зранку кат відрубає тобі голову.
Спантеличений слуга пішов до мудреця, розповів історію, й попросив пояснити, чому принцеса так відповіла. Мудрець показав на копицю сіна:
— Бачиш ту копицю? Піди й з’їж її!
— Навіщо?
— Бо ти — віслюк!"
Подорожні посміялись над нерозважливим слугою. Жінці час виходити. Чоловік допомагає їй винести важкі сумки й валізи. На пероні вона йому дає кілька банкнот. Чоловік:
— На, що ви, я ж просто так вам допоміг!
— Ні, ви мене не зрозуміли! Це вам на сіно!

Середньовічна Англія. Біля дороги сидить жебрак. Із лісу виходить Робін-Гуд і кидає до ніг жебрака лантух золота зі словами:
— Я Робін-Гуд, відбираю в багатих і віддаю бідним!
Жебрак радіє:
— Нарешті й мені усміхнулася доля! Я тепер казково багатий!
Робін-Гуд протикає жебрака мечем, забирає золото й каже:
— Я Робін-Гуд, відбираю в багатих і віддаю бідним!

Три дами бальзаковського віку згадують найстрашніші потрясіння за своє життя.
Перша: — Найстрашнішим потрясінням у моєму житті було, коли мене зґвалтували!
Друга: — Та це ще дрібниці. Найстрашніше, коли після десяти років у шлюбі й вірности чоловікові я дізналась, що хвора на гонорею.
Третья: — Та це все пусте! Нещодавно я йду коридором і бачу, що назустріч мені йде моя мама! Підходжу ближче — а то — дзеркало!

Оліка: А взагалі, чим займається ваша шаражка?
Паша: Шаражка у вас, а ми працюємо в енергетиці.
Паша: До речі, скоро у мене свято, 3 роки як професійне — День Енергетика.
Оліка: І що ви енергізуєте? Енергетика позитивна чи негативна?
Оліка: Ритуяли проводите якісь?
Паша: Ти оце серйозно спитала?
Оліка: А що? З мене також треба нечисту вигнати.
Паша: Ну, з доступних способів — залізь у трансформаторну будку.
Оліка: Ой, значить це відбувається за допомогою сили струму?!

Зустрів якось на вулиці письменник-поліглот Олег Паламарчук свого приятеля: ніс розбитий, під оком синяк, руку тримає на перев’язці.
— Що з тобою? З ким це ти бився?
— Це не від бійки, — пояснив товариш. — Це я повертався на машині з гулянки додому. Звісно, був напідпитку. Глупа ніч, їду дорогою... Раптом один стовп зривається з місця! — і перебіг мені дорогу. Потім другий стовп! — і знову перебіг мені дорогу; а третій стовп біг, біг... і зупинився.

Син свариться з батьками:
- Мені набридло увесь час бути з вами, завжди приходити вчасно! Я хочу романтики, свободи, пива, дівчат! Я йду, й навіть не намагайтесь мене втримати!
Син рішуче йде до виходу. Біля дверей його перепиняє батько.
- Старий, я ж сказав: навіть не намагайтесь мене зупиняти!
- Я не зупиняю, синку. Я з тобою!

Чоловік блукає пустелею три дні, потерпає від спраги, майже втратив усіляку надію. Раптом чує:
- Яах-ха! Яах-ха!
Підводить очі й спершу гадає, що це міраж: назустріч їде ескімос на собачому запрязі. На подив нещасного сани зупиняються перед ним. Чоловік:
- Не знаю, як і чому ви тут, але слава богу! Я вже гадав, що не виберусь звідси живим. Я три дні блукаю пустелею.
Відсапуючись, ескімос відповідає:
- Ну це ви, чоловіче, й скажете! Це ви заблукали?!

Мужик вранці прокидається з конкретного бодуна і йде на кухню попити. Заходить, а там копчена риба, раки, пиво різних сортів холодне стоїть. Він в шоці кричить:
— Синуля, а ну ходи сюди.
Син прибігає:
— Що треба, тато?
— Слухай, а що вчора було?
— Прийшов ти в дошку п'яний, ледве на ногах тримаєшся, а мати тебе в спальню віднесла і роздягати почала, а ти їй: "Відстань хвойдо! Я одружений! "

— Хто два комп'ютера в одному відсіку на ніч включеними залишив?
— А що сталося?
— Я сьогодні приходжу вранці, а там купа маленьких калькуляторів. Пищать всі, материнську плату просять.

Весілля. Фотограф:
— Молоді, ну подивіться ж! Зараз же пташка вилетить!
Наречена (посміхаючись в об'єктив) — нареченому:
— Козел, ти знову ширінку не застібнув?