Одеські анекдоти

Найновіші жарти в цій категорії

— Сьомо, ти чув, від Рабиновича втекла жінка?
— І як він?
— Ну, тепер він більш-менш заспокоївся, але спершу взагалі ледь зі шкіри не вистрибував із радощів.

0 0

Одеса, з розмови чоловіків: — Заходжу я в дім розпусти на Дерибасівській, а там три двері з надписами:
“Блондинки”, “Брюнетки”, “Шатенки”. Ти ж знаєш, як я люблю білявок, відчиняю двері, де “Блондинки”, а там знову три двері:
“Товсті”, “Худі”, “Середні”. Ти ж знаєш, як я люблю товстих, відчиняю двері, де “Товсті”, там також троє дверей:
“Дорого”, “Дешево”, “Безплатно”. На, ти ж знаєш, як я люблю безплатно. Відчиняю двері, де “Безплатно” … й виходжу на Дерибасівську…

0 0

Перший раз одружився в Одесі — невдало.
Другий раз одружився в Харкові — невдало.
Третій раз одружився в Києві — вдало.
Тепер завжди буду в Києві одружуватися.

0 0

— Скажіть, а де тут поїзд на Одесу?
— Уже пішов.
— Маєш тобі! А куди?

0 0

— Сусіде, чому ви вчора так кричали на свою жінку?
— Вона не хотіла казати, куди поділа гроші.
— Гаразд, а чому сьогодні ви так кричали?
— Сьогодні вона мені сказала…

0 0

— Алло, це Одеса?
— А ви як думаєте?
— Алло, це Рабінович?
— А що?

0 0

Приїжджий запитує зустрічного одесита:
— Скажіть, будь ласка, на що мені сісти, щоб потрапити на Дерибасівську?
— Сідайте на дупу, ви вже на Дерибасівській.

0 0

У Одесі на вокзалі уздовж перону йде чоловік і монотонно бубонить: газети, журнали, еротика, гороскопи, анекдоти...
Я протягую пом'яту гривню:
— Анекдоти, будь ласка...
Він дивиться гривню на світло, ховає її в широкі армійські галіфе і нахиляє до мене неголену фізіономію: значить так, слухай сюди — повертається чоловік з відрядження...

0 0

Одеська родина:
— Яша, до могили частіше квіти приносять, ніж ти мені ...
— Сара, я не зрозумів! І таки що ти пропонуєш?! ..

0 0

Один одесит в гостях у іншого.
Господар гостю:
— Тобі п'ять або шість ложечок цукру? ..
— Три, але так щоб я бачив.

0 0

Одеський магазин одягу:
— Мойша, я б і за півціни не купила таку шубу .... Подивіться - он хутро лізе!
— Сара, та за цю ціну через пару років у вас буде відмінне шкіряне пальто!

0 0

Одеський дворик:
— Абраша йди їсти!
— Я вже поїв у Павла!
— Ой! Це не син, а золото!

0 0

Старий одесит ділитися життєвою мудрістю з молодим:
... І запам'ятай Мойше - найдорожча повія, це законна дружина!
На неї усі зароблені гроші йдуть!

0 0

— Тітко Сара, ви скоро підете?
— А що, дитинко?
— А тато казав, що поки ви не підете, ми не сядемо їсти.

0 0

Абрам Рабинович приїхав з Бердичева до Одеси. На четвертий день
Збирається додому. Власниця дивується:
— В чому справа?
— Ви ще питаєте? Подивіться на погоду!
— Але у вас в Бердичеві теж, можливо, йде дощ.
— Ви знаєте, наш дощ набагато дешевше.

0 0

Одеса. Розмова сусідок:
— Мій Фіма таки прийняв на ніч віагру.
— Я чула, що у вас ліжко рипіло!
— Яке ліжко, це у нього з таким рипінням вставав!

0 0

Одеса. У вікні старий єврей, підперши голову, спостерігає за перехожими:
— Жора! Таки ви куди?
— Ой, шо ви, ні! Я додому!

0 0

У одеського довгожителя запитують:
— Семен Маркович, а ви вірите у прикмети?
— Дивлячись у які.
— Ну от, наприклад, прокинулися ви зранку, а за вікном ...
— У моєму віці, дитинко, якщо прокинувся вранці - це вже добра
Прикмета ...

0 0

Сара, як ви живете? Ви ж спите з чоловіком у різних кімнатах???
— А шо таке? Нормально живемо. Коли він хоче, він свистить.
— А коли ви хочете?
— Тоді я його питаю:
"Хаїм, ти свистів?!!"

0 0

Два одесита тихенько розмовляють у залі суду.
— Моня, ти мені можеш пояснити, чому під час оголошення вироку потрібно стояти?
— Бо після цього таки доведеться довго сидіти ...

0 0