Между баща и син:
- Синко, когато се ожениш, ще разбереш какво означава истинско щастие.
- Наистина ли, татко?
- Да, но ще бъде много късно, момчето ми...

Тате, какво е "щастие"? - Е, наскоро се ожени. Навярно, вече знаеш какво е това истинско щастие! I never knew the meaning of true happiness until I got married but then it was too late. - Ти, кажуть, нещодавно одружився. Напевно, тепер ти знаєш, що таке справжнє щастя? - Так. Тепер знаю. Але вже пізно... От коли одружишся, тоді й зрозумієш, що таке щастя. Але пізно буде. - Nu am aflat ce e adevărata fericire decît după ce m-am însurat... Dar era deja prea tîrziu! Dwóch kumpli przy piwie: - Podobno niedawno się ożeniłeś? - Tak. - Nooo, to teraz już wiesz, czym jest prawdziwe szczęście. - Tak, wiem, ale już jest za późno... Jeg visste ikke hva ekte glede var før jeg ble gift. Da var det for sent. Отец - сыну: - Вот женишься и тогда поймешь, что такое настоящее счастье! - Да? - Да, но будет уже поздно.