Рабинович розповідає у вагоні нескінченні єврейські анекдоти. Ось він знову починає:"Йде Кац ...". Сусід по купе просить:— Будь ласка, хоч разок не про Каца.— Добре. Дружина Каца народжує ...— Але я ж просив - не про Каца!— А ви не перебивайте - дитина ж не від Каца! 0 0 0
Війна, атака, командир кричить:— Вперед, орли!Усі:— Вперееед!І тільки двоє продовжують сидіти у окопі.Командир:— А ви чому сидите? !!— А ми не орли, ми леви: Лев Мойсейович і Лев Абрамович! 0 0 0
— Яша, от як тільки ви приходите до Цілі, вона постійно кричить: це у вас – cekc?— Я вас благаю - який cekc: тільки один крик. 0 0 0
Жидівський квартал, розчиняється вікно, з нього висовується жінка й кричить у вікно напроти:— Ґівочка, мій сифілітик не в тебе?Вікно напроти розчиняється й із нього викидається вниз головою Рівочка, а потім із того ж вікна висовується чоловічок і стишено каже:— Ну скока можна повтоґять, Саґа: не сифілітик, а філателіст. 0 0 0
— Абраме, чому ти плачеш?— Був у зубного. Рвав зуби.— Ай, сердега. І скільки ж він видер?— Двісті баксів. 0 0 0
Сваха розписує чесноти Рабиновича матері нареченої. І нарешті каже:— Але він має одну маленьку ваду: загикається.— Що, завжди?!— Та ні! Що ви? Лише коли говорить. 0 0 0
— Перепрошую, ви випадково не жид?— Жид, але зовсім випадково. (Щоби не вжити слово “жид”, клятий Тягнибок розповідав цей анекдот… московською мовою. Ганьба! Ганьба!…) 0 0 0
— У мене до вас — чисто госійське питання: ви — євгей?— А в мене для вас — чисто євгейська відповідь: я — гусскій! 0 0 0
Жид питає рабина:— Чи можна під Судний день спати зі своєю дружиною?— Так, можна.— А з коханкою?— Ні, з коханкою не можна.— А це чому?— Під Судний День жид мусить не діставати втіхи. 0 0 0
— Мойша, скільки коштують твої труни?— По п’ятнадцять.— Хе, а в Рабиновича — по двадцять, то ж там хоч є де розвернутися! 0 0 0
Перед боєм приходить у роту замполіт і урочисто оголошує:— Воїни! Зараз почнеться битва: армія проти армії, солдат проти солдата!Жид: — Товариш капітан, ви, бува, не можете показати мені мого солдата? Може я з ним домовлюсь по-доброму. 0 0 0
Один молодий рабин одружився.Через п’ять місяців жінка рожає йому дитину. Молодик у відчаї.Жінка втішає його: — Немовлята частенько народжуються семимісячними.— Це так, але ж минуло лише п’ять місяців!— На звичайно, — пояснює дружина, — адже семимісячні завжди народжуються на два місяці раніше. 0 0 0
Жиди, чоловік і дружина дивляться порнофільм на касеті, взятій напрокат. Жінка:— Ізю, ми дивимося цей порнофільм уже увосьме!— Саро, ми взяли цей фільм на добу й будемо дивитися його цілу добу! 0 0 0
Їдуть у трамваї два старих жида й проїздять повз будинок, де до революції містився дім розпусти. Один глибоко зітхає.Другий обертається до нього й каже:— І то ви мені будете розповідати! 0 0 0
Рабинович проводжає Цилю.— Ой, ви так довго мене проводжаєте; може, зайдете до мене чаю випити?!— Добре, зараз тільки загляну в аптеку, чогось до чаю куплю. 0 0 0
Съпруга към евреин: - Скъпи мой, преди сватбата винаги викаше такси за мен, а сега ходя с метрото. - Защото се гордея с теб, скъпа. С таксито ще те види само един шофьор, а в метрото - хиляди. Жінка — чоловікові-жиду:— Дорогий, до весілля ти завжди брав для мене таксі, а тепер вважаєш, що мені можна їздити на метро.— Це тому, що я дуже пишаюсь тобою, люба. В таксі тебе побачить тільки один шофер, а в метро — тисячі людей. 0 0 0
Ізя заповнює анкету на прийомі в уролога. Треба відповісти, коли був останній статевий акт. Він телефонує до жінки:— Циля, коли ми з тобою трахались востаннє?…Тобто, як це, “хто телефонує”?! 0 0 0
Початок навчального року в школі Тель-Авіва. Вчителька запитує учнів:— Як твоє прізвище?— Коган.— А твоє?— Ґольдберґ.— А ти?— Шапіро.— А твоє як?— Іванов.Вчителька (бубонить собі під ніс):— Ні, ну ці іванови… ну всюди всунуться. 0 0 0
— Сарочка, золотце, ти не хочеш нам щось заспівати?— Але ж, Абраша, гості вже готуються йти.— А мені видається, вони щось не дуже поспішають… 0 0 0
Група жидівських туристів роз’їзджає в джипі. Їх зупиняє поліцейський і каже:— Покажіть, будьласка, документи.Йому дають документи. Він подивився й каже:— Тут написано: число місць 4+1, а вас у машині 16 чоловік!— Ти що, здурів? Дивись, там із-заду на машині написано — 4х4! 0 0 0
Дві тлусті жидівки влізають у напхом-напханий трамвай, одна з переднього входу, друга — з заднього.— Саро, — кричить одна з них, — тобі є на чому сидіти?— Є!— А чого ж ти стоїш?— То місць немає! 0 0 0
— Ой, Рабинович, жиди всюди скаржаться, що їм погано живеться, навіть в Ізраїлі.— І, таки так, найкраще жидам живеться погано саме в Ізраїлі. 0 0 0
— Пане Рабинович, здраствуйте. Скільки років не бачились! Де ж це ви пропадали?.. І як же сильно ви змінились. Раніше ви були товстий, низенький і майже лисий, а тепер стали високим, худим і волоси кучеряві.— Я не Рабинович!— О, то ви ще й прізвище змінили?! 0 0 0
— Громадянин Рабинович, нам відомо, що ви маєте золото.— На й що?— Треба здати.— Сара, золотце, за тобою пришли. 0 0 0
— Абраме, не зрозумію, чому всі кричать:— «Павароті - талант! Ах, який голос!» Він же фальшивить і гаркавить.— А ти що, був на його концерті?— Та ні, але мені вчора Мойша наспівав. 0 0 0
Mойcей сказав:"Уся справа там" (показуючи пальцем у небо)Соломон сказав:"Уся справа тут" (торкаючись пальцем голови)Хриcтоc сказав:"Уся справа тут" (кладучи руку на серце)Mаркc сказав:"Уся справа тут" (торкаючись свого живота)Фрейд сказав:"Уся справа тут" (торкаючись певного місця на своїх штанях)Айнштайн сказав:"Усе відносно..." 0 0 0
— Мойша, а ти знаєшь, Абрам у нас підорас!— Він що, позичив у тебе грошей і не повернув?!— Ні, я — в доброму значінні. 0 0 0
— Циля Марківна, а де ви пробули весь цей вечір?— Та затрималася у Кацманів, грала їм на роялі.— І правильно. Я також завжди не любила цю родину. 0 0 0
— Скажіть, Рабинович, а той Рабинович, котрому дали десять років, ваш родич?!— Рабинович: — Нєт, и дажє нє аднафамілєц! 0 0 0