Петър Стоянов преди години ухажва Антонина:
- Госпожице, знам, че отдавна чакате принца на бял кон?
- Да.
- Ето ме, дойдох.
- Хубаво, а къде е принца?

- Госпожице, зная че чакате принца с белия кон. Ето ме. Голос жены из спальни: - Девушка, я знаю, ведь вы же давно ждёте принца на белом коне? - Дівчино, ви чекаєте принца на білому коні? - Так, чекаю! - Так, ось же він, я! - Прикольно, а де є принц? — Дівчина, я знаю, адже ви ж давно чекаєте принца на білому коні? — Так. - Ну от. Я прийшов. — Круто, а де принц? "Meitenīt, zinu, ka Jūs gaidat princi baltā zirgā, te nu es esmu!"- "Forši, a kur princis?” Ei, mergaite, jūs tikriausiai čia laukiate princo ant balto žirgo? - Laukiu.- Tai aš jau čia!- O kur princa palikot?