Кволенький такий чоловічок іде темною вулицею. Раптом дорогу йому перегороджує зграя хуліганів із кастетами, ломами, ланцюгами.
— Мужик, бабло давай…
— Стривайте, хлопці, а вас багато?
— Ну, шестеро… ти це, бабло давай, старий.
— Чекайте, я стара хвора людина, битись не вмію… сьомий чи восьмий бува не приєднається?
— А тобі яка, в дупу, різниця. Хоч шість, хоч сім, однаково бити будем, гроші давай…
— Ну, будьласка, прошу вас, скажіть старій хворій людині, вас шестеро?
— От, лaйнo, дістав: так, шестеро нас, шестеро, давай бабло, однак поб’ємо…
Мужик, дістаючи пістолет з-поза пазухи:
— Тьху ти… і на цей раз пощастило…
Інспектор рибнагляду заскочив рибалку й каже:
— Ти влип, чоловіче, рибу ж тут ловити заборонено!
— А я й не ловлю.
— Та що це ти мені брешеш, а що це?
— Ну, розумієте, це моя риба, я її погуляти привіз. Відпускаю, потім свищу — вона й повертається, й ми йдемо додому.
— Гаразд, а ну покажи.
Чоловік відпускає рибу, й вони стоять, дивляться. Інспектор каже:
— Ну, свисти.
— Навіщо?
— Щоб риба повернулась.
— Яка риба?