Анекдоты про психологов, Психологія
Сидить чоловік в інтернеті. Раптом чує приглушений голос дружини:
— Ні, ні, милий, сьогодні не можу, давай зустрінемося завтра.
Тут же вбігає в кімнату дружини:
— Ти по телефону говорила?!
— Ні. Я читаю жіночий журнал, стаття цікава, в ній 50 фраз які треба голосно прочитати вголос, типу:
"Дорогий, викинь будь-ласка сміття", "коли ти нарешті приб'єш гардину?"... І тут же говориться, що зайнятий своєю справою чоловік почує лише сказану напівпошепки п'ятдесят першу. І таки не брешуть...
Щоденник жінки: Сьогодні чоловік поводився якось дивно. Ми хотіли сходити з ним до ресторану повечеряти. Я ходила по крамницях із подругами й трохи запізнилась. Думала, він помітить, але він нічого не сказав. Розмова зовсім не клеїлася, я запропонувала сходити до затишного ресторану, поговорити, він погодився, але був скупий на слова. Я запитувала його, що не так, але у відповідь він казав "Нічого". Намагалася з’ясувати, може, я щось не так зробила, та він не зізнавався й казав, що не варто про це непокоїтись. По дорозі додому я сказала йому, що люблю його, але у відповідь він лише посміхнувся й далі зосереджено дивився собі під ноги.
Чому він не сказав, що любить мене? Удома ми дивились телевізор, але так і не поговорили нормально. Я відчувала, що він чимось засмучений і про щось думає, і пішла спати. За 15 хвилин він приєднався, та однак не був до мене ласкавий, навіть не обійняв. Коли він заснув, я заплакала. Не можу зрозуміти, що я зробила не так, на що він образився?
Щоденник чоловіка: Мотоцикл не заводиться... не можу з’ясувати чому.