Skip to main content
Теща помирає, зять сидить за столом, вечеряє. Теща:
— Сину, оце я помру, то дай мені слово, що на моїх поминках не будеш пити. Ти ж як нап’єшся, починаєш співати, потім граєш на баяні, чіпляєшся до сусідів, б’єш усім морди... Добре?!!
Зять кидає ложкою по столу:
— Добре, мамо! Тільки знайте — поминки Ви мені вже зіпсували!!!
У дворі сидять бабусі. Тут зупиняється джип, з якого виходить реальний пацан, та й каже:
— Чого розсілися, старі відьми, в натурі?
Одна з бабусь каже:
— Чого ж ти, синку, на нас кричиш? От я своєму онуку поскаржусь, він тобі задасть чортів!
— Що?! Якому онуку? Він що, конкретний пацан? Тоді нехай приходить завтра сюди на стрілку.
— Добре, передам.
На другий день приїхали джипи з братвою.
— Ну що, стара, де твій онук?
— Та десь тут. А де — хто ж його знає, він же в мене снайпер.