Сидить чоловік на дачі. Добре! Дивитися — на дереві яблуко висить. Гарне!
Зірвав, сів на лавку. А навколо — така краса! Дай но, думає — з’їм яблучко...
Аж раптом земля як задвигтить — гуркіт, шум, пил. Розвергається земля, з розламу вилазить величезна Дупа, ковтає яблуко й ховається під землю.
І тиша...
Пил сідає, чоловік зі збентеженим острахом каже:
— Що це було? ...
Тут знову — земля, шум, пил, гуркіт — вилазить Дупа й каже чоловікові:
— Антонівка.