Сидить чоловік в інтернеті. Раптом чує приглушений голос дружини:
— Ні, ні, милий, сьогодні не можу, давай зустрінемося завтра.
Тут же вбігає в кімнату дружини:
— Ти по телефону говорила?!
— Ні. Я читаю жіночий журнал, стаття цікава, в ній 50 фраз які треба голосно прочитати вголос, типу:
"Дорогий, викинь будь-ласка сміття", "коли ти нарешті приб'єш гардину?"... І тут же говориться, що зайнятий своєю справою чоловік почує лише сказану напівпошепки п'ятдесят першу. І таки не брешуть...
Дружина напросилась піти з чоловіком на риболовлю. І тут на вудку чоловіка зловилась золота рибка.
— Що ж, нехай так, жінко. Два побажання моїх, одне твоє! — каже чоловік, наперед смакуючи викриття дружини, й звертається до рибки:
— Рибко, а зроби так, щоб на жінчиному лобі висвітилась кількість чоловіків, із якими вона спала!
На лобі жінки з’являється цифра "2". Чоловік, почухавши потилицю, міркує: ну, все ясно, перший її чоловік і я, виявляється, дарма я зле про жінку думав...
І тут жінка, потираючи долоні, каже:
— Тепер моя черга!
Чоловік:
— Ні, зараз моє друге бажання. Рибко, щезни нафіг!
Помирає в лікарні старий Абрамович. Навколо зібралася попрощатися родина.
— Мойша, - каже Абрамович, - Тобі я заповідаю мою вулицю з житловим комплексом на заході міста.
— Зрозумів, тато, дякую.
— А тобі, Ізя, мій північний проспект, там де казино і театр.
— Дякую тобі, батько мій.
— Рахель, а тобі мій південний бульвар, ну знаєш, де сувенірні магазини, художня галерея, і синагога.
— Дякую, татусю рідний.
Присутній поруч очманілий лікар шепоче на вухо Мойші:
— Послухайте, а я і не знав, що ваш батько-таки такий багатий!
— Боже мій, я вас благаю, та де він він багатий? - Відповідає Мойша, - Він все життя на велосипеді газети розвозив, нам зараз свої маршрути залишає!