— Донечка, давай покажемо, як ми вивчили всі місяця в році. Ну!.. Сі...?
— Чень!
— Лю...?
— Тий.
— Ну, давай сама!..
— Резень, Тень, Вень, Вень, Пень, Пень, Сень, Тень, Топад, День!
Приходить співробітниця на роботу, розповідає:
— Донька, чотири роки, побачила мене у ванній й запитала, навіщо у мене волоссячко на лобку. А я, замість того, щоб дати ляпасу, щоб не підглядала, вирішила пояснити усе як на справді.
— Це як?
— Ну як-як ... Сказала, що раніше, коли люди були дикі, вони були усі-усі волохаті, тому що жили у лісі. І якщо б вони були б без волосся, то, коли бігали по лісу, їх дряпали б гілки.
— Ну-ну? ..
— Що ну-ну? Сьогодні весь дитячий сад вибіг подивитися на тітку, у якої волосся на лобку для того, щоб вона не подряпалася, коли бігає по лісу ...!