У школі вчителька пропонує дітям скласти твір на тему:
"Мама – вона в мене одна".
Катя:
— Моя мама вчора вернулась додому, я їй відчинила двері, взяла в неї сумку, допомогла їй на кухні, прибрала в своїй кімнаті. Адже мама – вона в мене одна.
Петя:
— Ми вчора всією родиною були на ковзанці, каталися, веселилися. Мама також каталась, сміялась, розчервонілась. Яка вона у мене гарна! Мама – вона у мене одна.
Вовочка:
— Я вчора повернувся додому, а на ліжку спить п’яна мама. Я пішов на кухню, заглянув у холодильник, а там — пляшка пива. Сиджу я на кухні, налив собі пива, п’ю. Тут прокидається мама й каже:
"Вовочко, принеси мені пляшку пива з холодильника"
, а я їй і відповідаю:
"Мама — вона у мене одна".
Пенсіонер йде повз школу і бачить, що поруч з нею стоїть екскаватор — явно з метою знесення старої будівлі, і на нього тут же нахлинули спогади.
Він підходить до молодого водія екскаватора і каже йому:
— Синку, а я ж колись у цій школі вчився. Стільки років пройшло, а до цих пір не можу забути. Ти навіть не уявляєш, які спогади у мене з нею пов'язані...
— Діду, це, звичайно, все дуже зворушливо, але мені треба працювати.
— Почекай. Не відмов старому в одному проханні. У мене ж є одна мрія, пов'язана з цією школою.
— Ну і? ..
— Дай і мені по ній пару раз звизданути!