Поїхали два українці на заробітки у Францію. Пішли в кафе обідати. Один другому каже:
— Куме, як ми будемо замовляти? .. Мови не знаємо...
— Ти не переживай, я вже тут раз був. Французька мова дуже легка, додаємо до слова часточку "Ля -", а все решту те саме.
Замовили вони два ля-борща, два ля-салати, дві ля-кортоплі-фрі. Їм все принесли, вони наїлися. І йдуть до офіціанта розраховуватися.
І знову один другому каже:
— Ну ти, куме, молодець, якби не ти, лишилися би ми голодні. Я б в житті не додумався...
А офіціант дивиться на них і каже:
— Їли би ви ля-гіbнo, якби я не зі Львова був...