По коридорі ВУЗу йде професор.
Назустріч студент:
— Здрастуйте, професоре. Можна Вас запитати?
— Звичайно, запитуйте, парубче.
— Скажіть, професоре, Ви коли спати лягаєте, бороду на ковдру чи під ковдру кладете?
Після деякої паузи:
— Та, знаєте, якось не замислювався.
— Ну, вибачте, будь ласка.
Розійшлися.
Через тиждень зелений професор з колами під очами зустрічає в коридорі того ж студента й хапає за груди:
— Ну ти й сволота! Тиждень уже спати не можу, і так незручно, і так незручно!
— Заєць, що ти тут сидиш і пишеш?
— Диплом
— А на яку тему?
— Як зайці їдять вовків.
— Ти що? Припух, косий! А ну підемо он у ті кущики, розберемося, хто кого!
— Добре, але давай-но краще в ті.
Заходять, а там ведмідь — бере вовка, скручує у вузол і подає усміхненому зайцю.
— Запам'ятай, сірий, не важливо, яка тема, головне, хто науковий керівник!