Анекдоти про роботу, Анекдоти Робота
В одеському автобусі їде жінка й розмовляє мобілою:
“…І ти собі уявляєш, Софочко, захожу я до нашої спальні, а він із сусідкою там перекидаються на нашому ліжку. Ну я навшпиньки прокралася на кухню, взяла… Ой, Софочко, моя зупинка, я в шість із роботи поїду й дорозповім.”
Шоста вечора. Та ж жінка сідає в автобус, а в автобусі всі ті ж обличчя сидять. Тут застрибає задиханий чоловік, ледь переводить подих:
“Я не запізнився?” Дивиться на жінку й каже:
“Ну, шо втупилася? Дзвони Софочці.”
Жінка одного бідака збивала масло, а він продавав його в одну з крамниць. Жінка виробляла масло у вигляді кругів вагою в кілограм. І він продавав їх бакалійнику й купував собі в нього, що було потрібне.
Та якось бакалійник вирішив перевірити вагу масла, що він купував, і, зваживши кожен круг, побачив, що вони заважують лише по 900 грамів. Він розгнівався на бідака. Наступного дня, коли бідак прийшов до нього, він зустрів його розлючений і сказав:
— Я надалі не купуватиму в тебе, бо ти продаєш мені масло так, наче воно важить кілограм, а воно заважує лише 900 грамів.
Бідак засмутився й, опустивши голову, мовив:
— Ми, пане, бідні люди й не маємо ваг, але я купував у тебе цукор і зробив із нього мірку, щоби зважувати нею масло.