Пішов Герасим топити Мy-мy, посадив в човен, заплив подалі, прив'язав камінь на шию, кинув у воду і поплив. Мy-мy з останніх сил випливає, однією лапкою камінь притримує, іншими гребе. Раптом назустріч дід Мазай пливе, зайців збирає. Нy йому все одно кого рятувати, зайців або собак. Він Мy-мy витягнув, в човен посадив, вона відсапалася і говорить:
— Фу-х... ще б небагато і потонула б...
Мазай (у жаху): — А-а-а! Собака, що говорить!
Мy-мy (у жаху): — А-а-а! Мужик, що говорить!
Вечір. Вийшов чоловік на вулицю – спекота. Думає, а чи не піти йому до річки скупатися? Приходить, знімає з себе все, бо не хоче в мокрих трусах ходити, залазить у воду. Аж тут дівки на дискотеку ідуть, вирішили прикольнутись і забрали весь його одяг. Чоловік якось же має вийти, бачить — лежить корито. Прикрився, і йде до дівчат вимагати одяг. Підходить, а вони собі там курять, і питає їх:
— Дівчата, знаєте, що я думаю?!
— Так, ви думаєте, що в корита дно є.