Двоє ковбоїв заходять у салун і бачать рекламу:
"Купуємо скальпи індіанців. Один скальп — $100".
Вони скочили на своїх коней — і в прерію. Женуть своїх коней щодуху — а жодного індіанця навколо. Вони злі вже, зморені. Раптом бачать — індіанець. Ковбої його пристрелили, скальп зняли й, оскільки вже вечоріло, напнули намета поруч і заночували...
Зранку прокидається один із ковбоїв, виходить з-під намету й, потягуючись, озирається довкола. Аж тут бачить — навколо їхнього намету в бойовому фарбуванні стоять близько двохсот індіанців: тетівки натягнуті, списи й томагавки підняті, люті обличчя... Ковбой кидається до намету — будить друга:
— Джо, прокидайся! Ми — мільйонери!
2030 рік, штат Техас. В двері дзвонить поліцейський:
— Це ви граєте в піратський "Каунтер страйк"?
— Що ви, у мене Лінукс і немає звукової карти.
— А сусіди повідомили, що чули у вас звуки з цієї гри.
— А, то це я стріляв з балкону навмання зі справжнього кулемету й жбурляв справжні гранати.
— Отже, копірайт ви, таким чином, не порушували?
— Та ні! Що ж я, відморозок, покидьок, бандит?!
— Тоді вибачаюсь. Я помилився.