До одинокої, сумної, стомленої дівчини звертається чоловік:
— Dоdе ра?
Усе золото світу блищить не яскравіше, ніж вона в цю хвилину! Француз! Справжній француз в її житті! Все! Кінець сірим будням! Прощавайте, українські чоловіки зі своїми хокеями, рибалками та розкиданими шкарпетками. Тепер буде шампанське, танго біля підніжжя Ейфелової вежі. І, звичайно, Шанель...
— Пардон, мсьє! Кес ке се?
— Автобус, кажу, до депа йде?