Анекдоти в темних кольорах, Анекдоти чорні

Добавить шутку Останні Популярні

Приходить жінка на прийом до лікаря зі своїм маленьким сином.
Лікар дивиться на дитину й запитує:
— І скільки ж нам рочків?
— Скоро буде чотири! — відповідає малий.
— Усі-сюсі, які ми оптимісти!

0

0

— Ти ніколи не бував у Миколаєві?
— Ні, ніколи.
— Тоді ти маєш знати мою сестру, вона там теж ніколи не бувала.

0

0

Двоє зустрічаються зранку на роботі:
— Чув? Валерка пити покинув!
— Жартуєш?
— Та ні, он дивись — некролог висить.

0

0

Приходить покупець у магазин килимів і каже: — Мені потрібний килим довжиною п’ятдесят метрів, а завширшки один метр.
Продавець здивувався, але відрізав. Покупець просить: — А тепер поріжте його по одному метру.
Продавець: — Ви що, псих?
Той радісно: — Так! У мене й довідка є!

0

0

Читаючи грибний довідник, я помітив, що отруйні гриби мають одну спільну ознаку: спідничку на ніжці. І тут мене вразила страшна здогадка…
Від укладача: як затятий грибник можу стверджувати: не в кожного отруйного гриба є спідничка; декотрі гриби зі спідничками напрочуд смачні.

0

0

Потрапив маленький хлопчик у різдвяну казку. Йде він зимовим лісом і виходить на велику засніжену галявину. Посеред галявини стоїть Дід Мороз і, тримаючи Снігурку за косу, затято мотиляє нею в себе над головою.
— Дідусю, — каже хлопчик, — відпустіть її, їй же боляче!
— Їй не боляче, — скажено відповідає дідусь, — вона мертва!

0

0

Один простий сільський хлопець уперше потрапив у місто.
На залізничній платформі хтось наступив йому на ногу й сказав:
“Вибачаюсь”. Відтак він попрямував до готелю, але там хтось знову штовхонув його й сказав:
“Вибачаюсь!” Потім він пішов у кіно, й хтось майже збив його з ніг зі словами:
“Вибачаюсь”.
Тоді цей хлопець вигукнув: — А це класно, бо ми в селі й не знали такого виверту. Роби все, що тобі заманеться, кому завгодно й знай вибачайся!
І він затопив кулаком в обличчя чоловіку, що проходив повз нього, й сказав: — Вибачаюсь!

0

0

Мене вкурвлює, коли мухи потирають передні лапки. Начебто в них є план і мені кінець.

0

0

Пасажири після аварії корабля борсаються у воді, стирчать одні голови.
Матроси на човні намагаються врятувати їх: хапають за волосся і затягують в шлюпку. Несподівано поруч зі шлюпкою з'являється абсолютно лиса голова. Один матрос кілька секунд спантеличено дивиться на неї, потім б'є по лисині веслом:
— Нам тут не до жартів!

0

0

Дзвінок у двері. Чоловік пішов відчиняти. За кілька хвилин повертається, розлючений. Жінка запитує:
— Хто приходив?
— Та знову ці наукові фанатики, здається, з секти свідків Гокінга. Хотіли поговорити про бозон Гіґса і намагались впихнути брошури “Квантова теорія поля в порятунок”.

0

0

Статистик потонув, переходячи річку, середня глибина якої складала тільки один метр.

0

0

— А чому це на мене так усі дивляться? Може, сукня занадто відверта?
— Не знаю, Андрію, не знаю…

0

0

— Як татарською буде “вперед”?
— Алга.
— А “назад”?
— Розвернувся й алга.

0

0

— Ти чому так зле, якось плямами засмаг?
— То на Сонці ж плями!

0

0

Залізнична катастрофа. З рейок зійшов спецпотяг із депутатами. Рятувальники, які прибули на місце трагедії, виявили, що місцеві мешканці встигли похоронити всіх.
— Що, геть усі загинули?
— Ну, декотрі, правда, намагались переконати нас, що живі, та ж ви знаєте цих політиків - вони завжди брешуть.

0

0

Приходить чоловік до лікаря й каже:
— Лікарю, хірург у вашій лікарні дивний якийсь… Мені рука болить, а він каже: приходьте, вухо видаляти будемо. От я й подумав, може краще до вас звернутись…
— Ой, і не кажіть! Цим хірургам лише б різати. А я вам таблеточки пропишу — вуха самі відваляться.

0

0

Якщо вас з’їли, ви маєте два виходи!

0

0

— Ви чули, Микола відмучився…
— Як?! Він помер?!
— Та ні! Жінку похоронив.

0

0