До одинокої, сумної, стомленої дівчини звертається чоловік:
— Dоdе ра?
Усе золото світу блищить не яскравіше, ніж вона в цю хвилину! Француз! Справжній француз в її житті! Все! Кінець сірим будням! Прощавайте, українські чоловіки зі своїми хокеями, рибалками та розкиданими шкарпетками. Тепер буде шампанське, танго біля підніжжя Ейфелової вежі. І, звичайно, Шанель...
— Пардон, мсьє! Кес ке се?
— Автобус, кажу, до депа йде?
США. Українець заходить в бар, замовляє віскі:
— Скільки з мене?
— Три долари.
Українець виймає з кишені три долари. Один кладе на стійку перед собою, потім йде в лівий кінець стійки, там кладе другий, потім йде в правий кінець стійки, там кладе третій.
Обурений бармен йде направо, наліво і забирає гроші.
На наступний день українець знову приходить, знову стаканчик віскі замовляє і знову розкладає долари в різні кінці стійки.
Бармен злиться, але за грошима ходить.
Коротше, така картина повторюється день за днем.
І ось одного разу українець замовляє віскі, бере стакан, риється в кишені і витягує 5 доларів.
Бармен швидко цей папірець бере, мстиво усміхається, дістає два долари решти, йде в лівий кінець стійки, там кладе один долар, потім йде в правий кінець і там кладе другий.
Потім повертається і злорадно дивиться на українця.
Українець флегматично випиває віскі, витягає з кишені долар, кладе його перед собою й каже:
— Мабуть, візьму ще стаканчик!